Види, склад і способи введення вакцин

Які види вакцин існують?

Існують різні типи вакцин, які відрізняються за способом виробництва активного компонента-антигену, на який виробляється імунітет. Від способу виробництва вакцин залежить спосіб введення, метод призначення та вимоги до зберігання. Сьогодні розрізняють 4 основні різновиди вакцин:

  • Живі ослаблені;
  • Інактивовані (з "убитим" збудником);
  • Субодиничні (з очищеним антигеном);
  • Вакцини з анатоксином (інактивованим токсином).1

Як виробляють різні види вакцин?

Живі ослаблені (атенуйовані) вакцини — виробляють з ослаблених збудників захворювань.1

Генерализированный столбняк

Приклад живих ослаблених вакцин проти захворювань:

  • Туберкульозу;
  • Кору;
  • Поліомієліту;
  • Ротавірусної інфекції;
  • Жовтої лихоманки.1

Позитивні і негативні риси живих ослаблених вакцин1

* ОПВ - оральна поліомієлітна вакцина
* БЦЖ - вакцина проти туберкульозу

Інактивовані (з "убитих" збудників) вакцини — виробляють, вбиваючи культуру збудника хвороби. При цьому такий мікроорганізм не здатний розмножуватися, але спричиняє вироблення імунітету проти захворювання.1

Схема производства убитых (инактивированных) вакци

Приклад інактивованих (з "убитих" збудників) вакцин

  • Цільноклітинна кашлюкова вакцина;
  • Інактивована поліомієлітна вакцина.1

Позитивні й негативні особливості інактивованих (з "убитих" збудників) вакцин1

Положительные и отрицательные особенности убитых вакцин

Субодиничні вакцини — так само, як і інактивовані, не містять живого збудника. До складу таких вакцин входять лише окремі компоненти збудника, на які виробляється імунітет.

Субодиничні вакцини так само діляться на:

  • Субодиничні вакцини з білковим носієм (грип, безклітинна вакцина проти кашлюку, гепатит В);
  • Полісахаридні (проти пневмококової та менінгококової інфекції);
  • Кон'юговані (проти гемофільної, пневмококової та менінгококової інфекції для дітей).1

Схема виробництва рекомбінантної вакцини проти гепатиту В

Схема производства рекомбинантной вакцины против гепатита В

Позитивні й негативні особливості субодиничних вакцин1

Положительные и отрицательные особенности субъединичных вакцин

Вакцини на основі анатоксину — містять знешкоджений токсин бактерії або ж так званий анатоксин. При деяких захворюваннях, наприклад, дифтерії та правці, токсин, потрапляючи в кровоносне русло, спричиняє розвиток симптомів хвороби. Для створення вакцини до знешкодженого токсину додають підсилювачі (ад'юванти), такі як, солі алюмінію і кальцію.1

Вакцины на основе анатоксина

Приклади вакцин на основі анатоксинів:

  • Проти дифтерії;
  • Проти правця.1

Позитивні й негативні особливості вакцин на основі анатоксинів1

Положительные и отрицательные особенности вакцин на основе анатоксинов

Як вводяться різні види вакцин?

Залежно від виду, вакцини можуть бути введені в організм людини різними способами.

Пероральная вакцинация

Пероральний (через рот) — цей метод введення досить простий, оскільки не потрібно використання голок і шприца. Наприклад, вакцина оральна поліомієлітна (ОПВ), вакцина проти ротавірусної інфекції.

Внутрішньошкірна ін'єкція - при такому способі введення вакцина вводиться у верхній шар шкіри.

Наприклад, вакцина БЦЖ.

Підшкірна ін'єкція - при такому способі введення вакцина вводиться між шкірою і м'язом.

Наприклад, вакцина проти кору, краснухи та паротиту (КПК).

Внутрішньом'язова ін'єкція - при такому способі введення вакцина вводиться глибоко в м'яз.

Наприклад, вакцина проти кашлюку, дифтерії та правця (АКДП), вакцина проти пневмококової інфекції.1

Введение вакцины

Які ще компоненти входять до складу вакцин?

Знання про склад вакцин може допомогти в розумінні можливих причин виникнення поствакцинальних реакцій, а також у виборі вакцини при наявності в людини алергії або при непереносимості окремих компонентів вакцин. Окрім чужорідних речовин (антигенів) збудників хвороб у складі вакцин можуть бути:

  • Стабілізатори;
  • Консерванти;
  • Антибіотики;
  • Речовини для посилення відповіді імунної системи (ад'юванти).

Стабілізатори необхідні, щоб допомогти вакцині підтримувати свою ефективність при зберіганні. Стабільність вакцин дуже важлива, оскільки через порушення умов транспортування і зберігання вакцини може знизитися її здатність викликати ефективний захист проти інфекції.

Як стабілізатори в вакцинах можуть використовуватися:

  • Хлорид магнію (MgCl2) - оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ);
  • Магнію сульфат (MgSO4) - вакцина проти кору;
  • Лактоза-сорбітол;
  • Сорбітол-желатин.

Консерванти додаються в вакцини, які фасуються у флакони, розраховані на використання для кількох людей одночасно (багатодозові), для попередження росту бактерій і грибів.

До консервантів, які найчастіше використовуються в складі вакцин, відносяться:

  • Тіомерсал;
  • Формальдегід;
  • Фенол;
  • Феноксіетанол.1

Тіомерсал (ртутьвмісний спирт)

Тиомерсал (ртутьсодержащий спирт)
  • З 1930 року використовується як консервант у багатодозових флаконах вакцин, які використовуються в Національних програмах вакцинації (наприклад, АКДП, вакцина проти гемофільної інфекції, гепатиту В).
  • З вакцинами в організм людини потрапляє менше 0,1 % ртуті від усієї кількості, яку ми отримуємо з інших джерел.
  • Побоювання щодо безпеки цього консерванту призвели до проведення численних досліджень; протягом 10 років експертами ВООЗ проводилися дослідження з безпеки з тіомерсалом, у результаті яких була доведена відсутність будь-якого токсичного впливу на організм людини.

Формальдегід

Формальдегид
  • Використовується при виробництві убитих (інактивованих) вакцин (наприклад, ін'єкційна поліомієлітна вакцина) і для отримання анатоксинів — знешкодженого токсину бактерій (наприклад, АДП).
  • На стадії очищення вакцини майже весь формальдегід видаляється.
  • Кількість формальдегіду у вакцинах у сотні разів нижча, ніж кількість, яка може завдавати шкоди людині (наприклад, п'ятикомпонентна вакцина проти кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту та гемофільної інфекції містить менше 0,02 % формальдегіду на одну дозу або менше 200 частин на мільйон).1

Крім перерахованих вище консервантів, дозволені для використання два інших консерванти для вакцин: 2-феноксіетанол (використовується для інактивованої поліовакцини) і фенол (використовується для вакцини проти черевного тифу).

Антибіотики

Антибиотики
  • Використовуються при виробництві деяких вакцин для попередження бактеріального зараження середовища, де вирощуються збудники хвороби.
  • Зазвичай у вакцинах присутні лише залишкові сліди антибіотиків. Наприклад, вакцина проти кору, краснухи та паротиту (КПК) містить менше 25 мікрограм неоміцину на одну дозу.
  • Пацієнти з алергією на неоміцин мають перебувати під наглядом після вакцинації; це дасть можливість негайно почати лікування будь-яких алергічних реакцій.

Ад'юванти

Адъюванты
  • Ад'юванти використовуються протягом декількох десятиліть для посилення імунної відповіді на введення вакцини. Найчастіше ад'юванти входять до складу убитих (інактивованих) і субодиничних вакцин (наприклад, вакцина проти грипу, вакцина проти вірусу папіломи людини).
  • Найбільш давно і часто використовуваним ад'ювантом є сіль алюмінію - алюміній гідрохлорид (Al(OH)3). Він уповільнює вихід антигену на місці ін'єкції і продовжує час контакту вакцини з імунною системою.
  • З метою забезпечення безпеки вакцинації, дуже важливо, щоб вакцини з солями алюмінію вводилися внутрішньом'язово, а не підшкірно. Підшкірне введення може призвести до розвитку абсцесу.
  • На сьогоднішній день існує декілька сотень різних типів ад'ювантів, які використовуються при виробництві вакцин.1

Вакцинація - одне з найбільших досягнень медицини в історії людства


Розрахуйте персональний календар щеплень Вашої дитини! На нашому сайті це можна зробити легко і швидко, навіть якщо деякі щеплення були виконаннi «невчасно».

Розрахувати мій календар щеплень

Джерела

Види, склад і способи введення вакцин

Види, склад і способи введення вакцин

Які види вакцин існують?

Існують різні типи вакцин, які відрізняються за способом виробництва активного компонента-антигену, на який виробляється імунітет. Від способу виробництва вакцин залежить спосіб введення, метод призначення та вимоги до зберігання. Сьогодні розрізняють 4 основні різновиди вакцин:

  • Живі ослаблені;
  • Інактивовані (з "убитим" збудником);
  • Субодиничні (з очищеним антигеном);
  • Вакцини з анатоксином (інактивованим токсином).1

Як виробляють різні види вакцин?

Живі ослаблені (атенуйовані) вакцини — виробляють з ослаблених збудників захворювань.1

Генерализированный столбняк

Приклад живих ослаблених вакцин проти захворювань:

  • Туберкульозу;
  • Кору;
  • Поліомієліту;
  • Ротавірусної інфекції;
  • Жовтої лихоманки.1

Позитивні і негативні риси живих ослаблених вакцин1

* ОПВ - оральна поліомієлітна вакцина
* БЦЖ - вакцина проти туберкульозу

Інактивовані (з "убитих" збудників) вакцини — виробляють, вбиваючи культуру збудника хвороби. При цьому такий мікроорганізм не здатний розмножуватися, але спричиняє вироблення імунітету проти захворювання.1

Схема производства убитых (инактивированных) вакци

Приклад інактивованих (з "убитих" збудників) вакцин

  • Цільноклітинна кашлюкова вакцина;
  • Інактивована поліомієлітна вакцина.1

Позитивні й негативні особливості інактивованих (з "убитих" збудників) вакцин1

Положительные и отрицательные особенности убитых вакцин

Субодиничні вакцини — так само, як і інактивовані, не містять живого збудника. До складу таких вакцин входять лише окремі компоненти збудника, на які виробляється імунітет.

Субодиничні вакцини так само діляться на:

  • Субодиничні вакцини з білковим носієм (грип, безклітинна вакцина проти кашлюку, гепатит В);
  • Полісахаридні (проти пневмококової та менінгококової інфекції);
  • Кон'юговані (проти гемофільної, пневмококової та менінгококової інфекції для дітей).1

Схема виробництва рекомбінантної вакцини проти гепатиту В

Схема производства рекомбинантной вакцины против гепатита В

Позитивні й негативні особливості субодиничних вакцин1

Положительные и отрицательные особенности субъединичных вакцин

Вакцини на основі анатоксину — містять знешкоджений токсин бактерії або ж так званий анатоксин. При деяких захворюваннях, наприклад, дифтерії та правці, токсин, потрапляючи в кровоносне русло, спричиняє розвиток симптомів хвороби. Для створення вакцини до знешкодженого токсину додають підсилювачі (ад'юванти), такі як, солі алюмінію і кальцію.1

Вакцины на основе анатоксина

Приклади вакцин на основі анатоксинів:

  • Проти дифтерії;
  • Проти правця.1

Позитивні й негативні особливості вакцин на основі анатоксинів1

Положительные и отрицательные особенности вакцин на основе анатоксинов

Як вводяться різні види вакцин?

Залежно від виду, вакцини можуть бути введені в організм людини різними способами.

Пероральная вакцинация

Пероральний (через рот) — цей метод введення досить простий, оскільки не потрібно використання голок і шприца. Наприклад, вакцина оральна поліомієлітна (ОПВ), вакцина проти ротавірусної інфекції.

Внутрішньошкірна ін'єкція - при такому способі введення вакцина вводиться у верхній шар шкіри.

Наприклад, вакцина БЦЖ.

Підшкірна ін'єкція - при такому способі введення вакцина вводиться між шкірою і м'язом.

Наприклад, вакцина проти кору, краснухи та паротиту (КПК).

Внутрішньом'язова ін'єкція - при такому способі введення вакцина вводиться глибоко в м'яз.

Наприклад, вакцина проти кашлюку, дифтерії та правця (АКДП), вакцина проти пневмококової інфекції.1

Введение вакцины

Які ще компоненти входять до складу вакцин?

Знання про склад вакцин може допомогти в розумінні можливих причин виникнення поствакцинальних реакцій, а також у виборі вакцини при наявності в людини алергії або при непереносимості окремих компонентів вакцин. Окрім чужорідних речовин (антигенів) збудників хвороб у складі вакцин можуть бути:

  • Стабілізатори;
  • Консерванти;
  • Антибіотики;
  • Речовини для посилення відповіді імунної системи (ад'юванти).

Стабілізатори необхідні, щоб допомогти вакцині підтримувати свою ефективність при зберіганні. Стабільність вакцин дуже важлива, оскільки через порушення умов транспортування і зберігання вакцини може знизитися її здатність викликати ефективний захист проти інфекції.

Як стабілізатори в вакцинах можуть використовуватися:

  • Хлорид магнію (MgCl2) - оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ);
  • Магнію сульфат (MgSO4) - вакцина проти кору;
  • Лактоза-сорбітол;
  • Сорбітол-желатин.

Консерванти додаються в вакцини, які фасуються у флакони, розраховані на використання для кількох людей одночасно (багатодозові), для попередження росту бактерій і грибів.

До консервантів, які найчастіше використовуються в складі вакцин, відносяться:

  • Тіомерсал;
  • Формальдегід;
  • Фенол;
  • Феноксіетанол.1

Тіомерсал (ртутьвмісний спирт)

Тиомерсал (ртутьсодержащий спирт)
  • З 1930 року використовується як консервант у багатодозових флаконах вакцин, які використовуються в Національних програмах вакцинації (наприклад, АКДП, вакцина проти гемофільної інфекції, гепатиту В).
  • З вакцинами в організм людини потрапляє менше 0,1 % ртуті від усієї кількості, яку ми отримуємо з інших джерел.
  • Побоювання щодо безпеки цього консерванту призвели до проведення численних досліджень; протягом 10 років експертами ВООЗ проводилися дослідження з безпеки з тіомерсалом, у результаті яких була доведена відсутність будь-якого токсичного впливу на організм людини.

Формальдегід

Формальдегид
  • Використовується при виробництві убитих (інактивованих) вакцин (наприклад, ін'єкційна поліомієлітна вакцина) і для отримання анатоксинів — знешкодженого токсину бактерій (наприклад, АДП).
  • На стадії очищення вакцини майже весь формальдегід видаляється.
  • Кількість формальдегіду у вакцинах у сотні разів нижча, ніж кількість, яка може завдавати шкоди людині (наприклад, п'ятикомпонентна вакцина проти кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту та гемофільної інфекції містить менше 0,02 % формальдегіду на одну дозу або менше 200 частин на мільйон).1

Крім перерахованих вище консервантів, дозволені для використання два інших консерванти для вакцин: 2-феноксіетанол (використовується для інактивованої поліовакцини) і фенол (використовується для вакцини проти черевного тифу).

Антибіотики

Антибиотики
  • Використовуються при виробництві деяких вакцин для попередження бактеріального зараження середовища, де вирощуються збудники хвороби.
  • Зазвичай у вакцинах присутні лише залишкові сліди антибіотиків. Наприклад, вакцина проти кору, краснухи та паротиту (КПК) містить менше 25 мікрограм неоміцину на одну дозу.
  • Пацієнти з алергією на неоміцин мають перебувати під наглядом після вакцинації; це дасть можливість негайно почати лікування будь-яких алергічних реакцій.

Ад'юванти

Адъюванты
  • Ад'юванти використовуються протягом декількох десятиліть для посилення імунної відповіді на введення вакцини. Найчастіше ад'юванти входять до складу убитих (інактивованих) і субодиничних вакцин (наприклад, вакцина проти грипу, вакцина проти вірусу папіломи людини).
  • Найбільш давно і часто використовуваним ад'ювантом є сіль алюмінію - алюміній гідрохлорид (Al(OH)3). Він уповільнює вихід антигену на місці ін'єкції і продовжує час контакту вакцини з імунною системою.
  • З метою забезпечення безпеки вакцинації, дуже важливо, щоб вакцини з солями алюмінію вводилися внутрішньом'язово, а не підшкірно. Підшкірне введення може призвести до розвитку абсцесу.
  • На сьогоднішній день існує декілька сотень різних типів ад'ювантів, які використовуються при виробництві вакцин.1

Вакцинація - одне з найбільших досягнень медицини в історії людства


Розрахуйте персональний календар щеплень Вашої дитини! На нашому сайті це можна зробити легко і швидко, навіть якщо деякі щеплення були виконаннi «невчасно».

Розрахувати мій календар щеплень

Джерела